Територіальні громади під час війни: стійкість та безпека

Дослідження фокусується на повсякденних досвідах людей, які тривалий час перебували в окупації, потрапили в зону стихійного лиха, спричиненого підривом Каховської ГЕС у червні 2023 року, а також присутньою в інформа- ційному полі загрозою підриву Запорізької АЕС. Час проведення дослідження: серпень — вересень 2023 року. Методи дослідження — глибинні напівструктуровані інтерв’ю та фокус-групи.

Війна, окупація й техногенна катастрофа, пов’язана з підривом Каховської ГЕС та затопленням територій, спричинили трансформацію пріоритетів у сфері безпеки, а також поглибили розуміння її окремих аспектів. На перший план виходить захист людського життя, який пов’язується з наявністю укриттів, бомбосховищ та протиповітряної оборони; з налагодженою системою оповіщення про обстріли; правильною інформаційною політикою.

Учасники дослідження бачать проблему передусім у тому, що процес децентралізації на момент початку повномасштабного вторгнення мав перехідний та незавершений характер, його результати сильно залежали від локальних умов та підтримки населення. Війна перервала реформаційну динаміку, заморозивши чимало проблем у перехідному стані.

У зв’язку з руйнуванням будинків через обстріли та вимушене переміщення людей із зон бойових дій частиною проблеми людської безпеки став доступ до житла. Повномасштабна війна актуалізувала всі ті питання, що залишилися нерозв’язаними ще з 2014 року, — специфічний характер ринку оренди житла, який і далі залишає незахищеними як власника житла, так і орендаря.

Досвід перебування під окупацією чи на передньому краї обстрілів загострив також питання психічного здоров’я. Відповідно, говорячи про людську безпеку, учасники дослідження кажуть про травмованість людей, про необхідність бачити цю проблему і працювати з нею вже тепер. Тож психічна безпека також посідає важливе місце в конструкті безпеки людини.